- споєння
- Спо́єння:-- (вигладжених ялиць) — допасовування одна до одної дерев'яних колод, з яких будують хати [16]
Толковый украинский словарь. 2014.
споєння
Смотреть что такое "споєння" в других словарях:
споєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
споєння — я, с. 1) Дія за знач. споїти. 2) Місце, де що небудь споюється, з єднується … Український тлумачний словник
споєний — 1 дієприкметник доведений до сп яніння; доведений до алкоголізму споєний 2 дієприкметник скріплений … Орфографічний словник української мови
спокій — спо/кою, ч. 1) Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша. 2) Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін. •• Дай (да/йте) спокій вигук, що виражає вимогу перестати що небудь робити, говорити і т. ін. Да/ти спо/кій… … Український тлумачний словник
споювання — 1 іменник середнього роду доведення до сп яніння споювання 2 іменник середнього роду скріплювання … Орфографічний словник української мови
споювати — 1 дієслово недоконаного виду доводити до сп яніння споювати 2 дієслово недоконаного виду скріплювати … Орфографічний словник української мови
споювати — I юю, юєш, недок., спої/ти, спою/, спої/ш, док., перех. Даючи багато спиртного, доводити кого небудь до сп яніння. II юю, юєш, недок., спо/їти, спо/ю, спо/їш, док., перех. Приганяти, скріплювати що небудь (у столярній роботі) … Український тлумачний словник
спір — I спо/ру, ч. 1) Словесне змагання; обговорення чого небудь двома або кількома особами, в якому кожна зі сторін обстоює свою думку, свою правоту. || Полеміка (звичайно в пресі) з різних питань науки, літератури, політики і т. ін. || Серйозна… … Український тлумачний словник
Быков, Василь Владимирович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Быков. Василь Владимирович Быков белор. Васіль Уладзіміравіч Быкаў … Википедия
імператив — у, ч. 1) книжн. Беззастережна, категорична вимога; веління, наказ. 2) грам. Те саме, що Наказо/вий спо/сіб (див. наказовий) … Український тлумачний словник
